ЧАРІВНИЙ СОН

  Чи любите ви море так, як люблю його я? Коли вранішнє сонце  прокладає променисту доріжку, хвилі огортають ласкавим теплом й ніжно гойдають. Й можна забути про час й плисти, плисти…
  Щоранку, о шостій, перша група сміливців вже діставалась скелястого берега селища Чабанка. Короткий заплив, зарядка у воді, жарти – й вже змито нічні сновидіння наметового містечка. Члени громадської організації «Балтська районна організація осіб з інвалідністю» змістовно, весело і з користю провели час з 15 по 21 липня в таборі «Добрі переміни», який організували християни – баптисти.

  Наметове містечко ще бачило солодкі сни, коли кухарі розпалювали вогнище, що приготувати поживний сніданок. Від балтян Алла Щербина щоранку вставала о третій ночі, щоб чистити картоплю на 275 чоловік. Інші волонтери накривали столи, збирали посуд тощо. Вадим Котенко безперервно доставляв воду для господарських потреб. Стасик Зайцев допомагав йому. Взагалі в таборі всі були як на долоні. Намагались допомогти один одному.
  Інваліди – візочники вимагали особливої допомоги на воді. Й балтяни з готовністю приходили на допомогу. Під вранішнім сонечком засмагали за шахівницями. І тут відзначилась Алла Щербина – неперевершена чемпіонка з шахів. Її суперниками були Олег Русалович та Надія Лєнц, інші.
  Надія Лєнц встигала всюди: і на море, і на ранкову зарядку, і в їдальню, і на вечірню молитву та концерт художньої самодіяльності. Її всевидяче око було над всіма. Адже вона відповідала за життя і безпеку великої групи осіб, що прагнули реабілітації. Добрий настрій, здорова засмага, гарні враження – ось результат.
  Тому так весело співали балтяни ввечері. Вражав спів Генадія Мараєва та Оксани Єлістратової. Глядачі нагороджували вокалістів щедрими оплесками.
  Не забували дякувати Богу за послану благодать. Двічі на день молились, слухали проповіді, разом читали Біблію, задавали запитання й уважно слухали відповіді. Для цього відкладали всі нагальні справи й, навіть, купання в морі.
  Одержавши Боже благословіння, все ж поспішали поринути в небесну блакить ніжних хвиль. Плавали, стрибали, пірнали. Милувались медузами, схожими на прозорі квіти. Збирали камінчики, аби малювати на них картинки. Синя косметична глина була тут не зайвою. Обмазавшись з ніг до голови, ставали схожими на інопланетян. Ефект винятковий!
  Як не хотілось покидати гостинний табір, нових друзів. Американські волонтери, дружною сім’єю проводжали балтян. Обіймались, записували адреси, номери телефонів. Обіцяли обов’язково зустрітись.
  Поїздка на море залишиться в пам’яті, як чарівний сон.

  Світлана Кондратюк